У Верховній Раді зареєстровано законопроект “Про розвиток суднобудівної галузі в Україні”

У Верховній Раді зареєстровано законопроект “Про розвиток суднобудівної галузі в Україні”

Вітчизняне суднобудування, морська освіта, технопарки, інвестиції – парламентська надія на відродження головної галузі вже з 1 січня 2019 року.

В п’ятницю 13 липня 2018 р. з ініціативи групи народних депутатів від Миколаївщини Тараса Креміня, Ігоря Бриченка, Олександра Жолобецького, Бориса Козиря та за підтримки колег із різних груп і фракцій Максима Бурбака, Ірини Єфремової, Геннадія Кривошея, Михайла Хміля, Ігоря Лапіна, Віталія Корчіка, Ірини Сисоєнко, Костянтина Яринича, Володимира Литвина, М. Курячий, О. Мусій, Андрія Неміровського, Олександра Співаковського, Андрія Шинковіча, Р. Мацола, М. Кобцев,  зареєстровано життєво важливий для Миколаївщини законопроект №8605 “Про розвиток суднобудівної галузі в Україні” (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1…). Він складається з преамбули, 9 статей, прикінцевих положень, а також пояснювальної записки та подання.

В пояснювальній записці до нього вказано, що необхідність прийняття проекту Закону, що пропонується, полягає у перегляді державної політики України щодо суднобудування, визначенні дієвого механізму відтворення нового конкурентоспроможного вигляду суднобудівної промисловості.

Підкреслено, що Україна відігравала одну з ключових ролей у розвитку суднобудівної галузі та флоту СРСР, отримала у спадок суднобудівний комплекс, який міг побудувати все: від авіаносця до контейнеровоза. Частина продукції, що випускалася, йшла на експорт для зарубіжних судноплавних компаній. Конструкторські бюро та науково-дослідні інститути розробляли й впроваджували у виробництво, а суднобудівні заводи здійснювали будівництво всіх видів комерційних суден та сучасних військових кораблів, річкових, рибовидобувних та рибопереробних суден, обслуговуючих (портового флоту), науково-виробничих і навчальних суден. Безперечно, ключову роль тут відігравав Миколаїв із його надзвичайним потенціалом.
Сьогодні вітчизняне суднобудування – одне з найстаріших виробництв транспортного машинобудування, яке опинилось на другому плані, втративши минуле значення.
Економічний та технічний стан галузі важко назвати задовільним, при тому що суднобудування – одна зі складових частин промислового комплексу держави, що являє собою одне з потужних джерел постачання валютних надходжень та забезпечення робочими місцями багато суміжних галузей: металургії, приладобудування, машинобудування, науково-дослідні інститути, ВНЗ та ін.
Відсутність поновлення морського флоту призвела до значного зростання віку наявних суден, що, відповідно до вимог міжнародних конвенцій, різко знижує, а то й виключає можливість їх роботи на іноземні порти. Сьогодні близько 92% вантажів в українських портах перевозяться іноземними суднами, а це, в свою чергу, призводить до занепаду власної морської індустрії та загрожує національній безпеці України.
Ось чому для відновлення конкурентоспроможності вітчизняного суднобудування, в першу чергу потрібна державна підтримка. Впровадження та подальше поглиблення спеціалізації, кооперування та інших раціональних заходів у суднобудуванні – створення кластерів, які забезпечать підвищення ефективності виробництва при зниженні трудомісткості та собівартості суднового обладнання, устаткування і механізмів, що призведе до зниження витрат на придбання комплектуючих з-за кордону. Це дозволить організувати колективну конкурентоспроможність.
На базі діючих суднобудівних підприємств розпочати створення «технопарків» з виробничого впровадження наукомістких та освоєння нафтогазових родовищ континентального шельфу, морські пороми, буксири, рятувальні судна, великотоннажні судна, а також науково-дослідні судна для проведення гідрометеорологічних досліджень і моніторингу стану навколишнього середовища.

Нині в Україні до складу морської індустрії з 2011 р. входить суднобудівний комплекс, який складається з 9 суднобудівних та 66 судноремонтних заводів, 18 машинобудівних підприємств, 11 приладобудівних заводів, 30 науково-дослідницьких і проектно-конструкторських закладів. Важливу роль у виведенні галузі з кризового стану відіграють інвестиції, для залучення яких необхідно створити довгострокові, гарантовані державою, сприятливі умови. Інвестори мають отримати можливість прибутково інвестувати у перспективне виробництво. В свою чергу, суднобудівним підприємствам це дало б можливість розвитку і модернізації.
Катастрофічне зменшення тоннажу під українським прапором і значний вік суден створюють проблему створення ефективних умов реалізації інвестицій найбільш актуальною для вітчизняних судноплавних компаній і економіки держави взагалі.
Президент України, ще у квітні 2015 року, наголошував, що для забезпечення безпеки й обороноздатності України в Азово-Чорноморському регіоні необхідно в найкоротші терміни розробити та реалізувати «Державну цільову програму розвитку кораблебудування на період до 2035 року». Саме тому Україна як морська держава має всі необхідні передумови для того, аби стати одним із лідерів суднобудівної промисловості та посісти гідне місце на світовому ринку. Це насамперед – історично вигідне географічне розташування, наявність власних підприємств із добування та виготовлення сталі.

Що ми пропонуємо у цьому законопроекті?
– визначити критерії за якими юридичні особи – резиденти України, можуть здійснюють діяльність у галузі суднобудівної промисловості;
– тимчасово, на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2038 року, запровадити державну фінансову підтримку будівництва корабельних, морських, річкових суден та інших плавучих засобів і реконструкції основних виробничих фондів підприємств суднобудівної промисловості через механізм здешевлення кредитів шляхом визначення часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб’єктами господарювання у національній валюті;
– запровадити «Національну програму розвитку суднобудування України до 2038 року»;
– для забезпечення безпеки й обороноздатності України в Азово-Чорноморському регіоні запровадити «Державну цільову програму розвитку кораблебудування на період до 2038 року».

На нашу думку, прийняття законопроекту дозволить зберегти та ефективно використати виробничий, науково-технічний та експортний потенціал вітчизняного суднобудування; суттєво покращити фінансовий стан суднобудівних підприємств і соціальну обстановку в їх колективах; створити новий конкурентоспроможний вигляд суднобудівної промисловості, забезпечити досягнення цілей держави і бізнесу, пов’язаних з випуском сучасної високотехнологічної продукції.
Переконані, що нова політика в галузі суднобудування забезпечить інтереси національної безпеки нашої країни, яку з повним правом у всьому світі будуть поважати як морську державу.

Коли ми пропонуємо увести в дію цей законопроект?
У прикінцевих положеннях вказано, що він повинен набрати чинності з 1 січня 2019 року. Разом із тим зауважено, що визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні» від 18 листопада 1999 року N 1242-XIV. Водночас пропонуємо Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Важливо відзначити, що прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового внесення змін до інших законодавчих актів України. Реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

 

Тарас Кремінь, народний депутат України, ПП “НАРОДНИЙ ФРОНТ”