Рік під полотнами Антонюка…

Рік під полотнами Антонюка…

«Учителю! Хто ми?», – у Миколаєві відкрилась виставка картин лауреата Шевченківської премії, Народного художника Андрія Антонюка та його послідовників: сина Данила, Володимира Бахтова, Володимира Кабаченка, Віктора Покиданця, Дмитра Молдованова та Олексія Маркитана, якого, як і Андрія Даниловича, на превеликий жаль вже немає з нами.

Ув експозиції 60 полотен, серед яких центральне місце за роботами Андрія Антонюка – генія образотворчого мистецтва, справжнього Народного українського художника. Кожна його робота – Всесвіт. Всесвіт Митця, Всесвіт України, Всесвіт Людини. Неповторний стиль та почерк Майстра зачаровують, примушують затамовувати подих та розчинятись у полотні поглядом і душею.

Виставка, що працює нині у Миколаївській муніципальній виставковій залі – перше започаткування заснованого нещодавно «Фонду Андрія Антонюка». Він створювався за ініціативи невістки Андрія Даниловича Нателли Антонюк, яка і очолила Фонд, його сина Данила та за підтримки Вадима Мерікова. Картини експонуватимуться у Миколаєві до кінця квітня, далі мають вирушити на батьківщину Андрія Даниловича до м. Первомайська, а потім і усією Україною. Принаймні такі плани вибудовують фундатори новоствореного «Фонду Андрія Антонюка». Про це йшлося і під час відкриття виставки.

Відкриття виставки – подія значима. Тож цілком закономірно вона ознаменувалась справжнім аншлагом: у виставковій залі ніде було яблуку впасти. Учасників та відвідувачів виставки привітали друг Андрія Антонюка, лауреат Шевченківської премії, поет Дмитро Кремінь (саме слова з його поезії і дали назву виставці), міський голова Олександр Сєнкевич та народний депутат України тарас Кремінь, який також доклав зусиль до створення «Фонду Андрія Антонюка» та висловив сподівання, що ця робота вже у найближчому майбутньому дасть прекрасні плоди:

«Я хочу, щоби 2018 рік пройшов не під політичними гаслами, а під полотнами Андрія Антонюка. Цей рік, відповідно до постанови Верховної ради України оголошено роком Андрія Антонюка в Україні. Тож було би дуже добре, щоби на осінь ми змогли відкрити після реставрації музей Андрія Антонюка. І я думаю, що не тільки вулиця і сквер, але й школа образтворчого мистецтва імені Андрія Антонюка з’явиться на його батьківщині».