Тарас Кремінь: Кожна дитина потрібна мати рівні можливості і доступ до здобуття освіти

Тарас Кремінь: Кожна дитина потрібна мати рівні можливості і доступ до здобуття освіти

В ефірі телеканалу «Миколаїв» у ток-шоу «КонтрАргумент» про обговоренні альтернативних форм навчання народний депутат України, співголова комітету з питань освіти та науки Тарас Кремінь поділився фаховим баченням реформи освіти. Йшлося про новації та зміни у системі середньої освіти, а також про стан інклюзивного навчання в Україні.

На переконання одного з розробників цієї реформи освіти – Тараса Креміня: нинішня формальна система загальносередньої освіти є надзвичайно консервативною. Вона вкрай закрита та дистанційована від проблем суспільства. Закрита від проблем дітей з обмеженими можливостями, від батьківських колективів, від державних програм.

«Є окремі випадки, які, якраз, говорять про те, що школа перестала бути місцем концентрації знань, нових передових технологій, нових засобів навчання, ‒ говорить Тарас Кремінь, ‒ Вчителі перестали цікавитися збільшенням своєї професійної компетентності. Це, сьогодні, заклади, які потребують кардинальних реформ і змін. І тому, закон України «Про освіту», на моє переконання, став не просто документом, він став своєрідним майданчиком для різних середовищ. Тих, хто цікавиться науковою освітою. Хто цікавиться інформальною, і неформальною освітою.  Хто не заспокоєний станом інклюзивної освіти в Україні. Для багатьох інших ‒ готовий інтегруватися до системи цінностей, хто розуміється на понятті компетентності, підприємливості, сучасності».

Стосовно альтернативних чи неформальних шкіл, то на думку Тараса Креміня такі школи завжди існували. Це і недільні школи при релігійних організація, при громадських організаціях.

«Товариство «Просвіта», по суті, і є та сама неформальна освіта, започаткована 150 років тому і вона відіграла свою роль, ‒ навів приклад Тарас Кремінь, ‒  Питання у тому, що ми не повинні зупинятися на тих методах. Ми повинні виходити і вириватися вперед, і шукати нові підходи і форми».

Він наголосив, що відтік учнів за кордон вже, навіть, за середньою освітою, свідчить про те, що наша освіта перестала бути конкурентною та не відповідає тому обсягу знань і компетентностей, які потрібні сучасній людині. Те саме стосується, на переконання Тараса Креміня, і вищої освіти. Престиж педагогічної праці став настільки низьким, що набагато знизилася зацікавленість молоді у навчанні у педагогічних вишах.

«На відміну від багатьох європейських країн – в Україні зарплата вчителя, сьогодні, одна із найменших разом з лікарями. А це, якраз, говорить про величезну стагнацію свідомості державників, керівників органів місцевого самоврядування. Відповідно, це кардинальним способом впливає на ментальність громадян нашої України. Але, сьогодні, є унікальна можливість систему ламати, змінювати, робити з неї відкриту сферу, наповнену сучасними компетентностями і можливостями», ‒ пояснив необхідність реформи освіти депутат.

Він повідомив, що нинішній міністр освіти Лілія Гриневич, будучи ще головою комітету з питань науки та освіти, у 2012 році презентувала свою ідею стосовно зміни тарифного розряду вчителям та педагогічним працівникам. Ставши міністром, вона підвищила вчительську зарплату.

Крім того, в наслідок реформи децентралізації – органи місцевого самоврядування отримали право за рахунок своїх ресурсів надавати додаткові доплати своїм педагогічним працівникам, що в середньому це може підвищувати зарплату ще на 20%.

«Тому, коли говорять про те що у міському бюджеті не було використано за результатами 2016 року понад 180 мільйонів гривень – так дайте їх вчителям. Дайте  їх школі, забезпечте дітей інклюзивною освітою».

Тарас Кремінь повідомив, що вперше в Україні в бюджеті на 2017 рік передбачено 110 мільйонів гривень на інклюзивне навчання. З цієї суми – близько 800 тисяч  гривень передбачено для Миколаївської області. Передбачається використання на матеріально- технічне забезпечення дітей з особливими потребами та обладнання для шкіл.

Разом з тим, Тарас Кремінь наголосив, що є досі запитання і до закладів охорони здоров’я, і до закладів соціального захисту які не можуть у повній мірі забезпечити реабілітаційний комплекс для дітей з обмеженими можливостями. Народний депутат висловив свій жаль з приводу того, що в Миколаєві – обласному місті більшість шкіл та органів влади не обладнано пандусами. В районах ця ситуація ‒ зовсім складна.

Також, Тарас Кремінь повідомив, що в Україні буде поширений пілотний проект стосовно інклюзивного навчання у багатьох областях.

«У преамбулі закону «Про освіту» якраз сказано про те, що кожна дитина потрібна мати рівні можливості і доступ до здобуття освіти. Ми повинні збільшувати не тільки статус учителя. Ми повинні працювати і над громадським середовищем», ‒ розповідає депутат «Народного фронту».

На думку Тараса Креміня ‒ громадські організації мають контролювати і ефективність витрачання коштів, і якість надання послуг, і реалізацію тих державних програм, які фінансуються з державного бюджету.

«Закон України «Про освіту» передбачає академічний професійний рівень старшої школи, який дозволить на професійному рівні здобувати першу робочу професію, на академічному рівні готуватися до вступу до вищих навчальних закладів».

Також, Тарас Кремінь повідомив про зміни функції ЗНО, що передбачає розширення своїх можливостей підготовки дітей до ЗНО, створення відповідних центрів, підготовки вчителів відповідних програм.

«Складання ЗНО після кожного рівня здобуття освіти: початкової, середньої, старшої школи – теж є надзвичайно важливим», ‒ повідомив Тарас Кремінь та підкреслив що без підвищення кваліфікації і перепідготовки, без тісної співпраці із роботодавцями, службами зайнятості, відповідними програмами та без відповідності до ринку праці – цей процес може тривати в холосту.

Питання управління системою освіти по новому виглядає в контексті децентралізації та реформи освіти. На думку народного депутата директори шкіл мають бути підготовлені у юридичних та економічних знаннях, оскільки автономність шкіл зростатиме.