Станіслав Мартиросов: Я закликаю депутатів Миколаївської облради визначитися із своєю позицією

Станіслав Мартиросов: Я закликаю депутатів Миколаївської облради визначитися із своєю позицією
Миколаївська обласна рада протягом минулих тижнів в постійних комісіях розглядала питання винесення на найближчу сесію визнання «ДНР-ЛНР» терористичними організаціями, а Росію – країною агресором. З проектом голосування на сесії з депутатами працював член партії «Народний фронт» Станіслав Мартиросов. Про труднощі та особливості підготовки цього питання депутат Миколаївської обласної ради розповідає в програмі ОДТРК «Крапки над «і». Розмову в студії веде Тетяна Мілякіна.

Отже емоційним, достатньо, було обговорення прийняття звернення депутатів обласної ради до міжнародних організацій, щодо визнання Російської Федерації – державою агресором, а «ЛНР-ДНР» терористичними організаціями. На Вашу думку, чи буде розглядатися це питання, з урахуванням того, наскільки бурхливо воно обговорювалося, на наступній сесії?

Ви знаєте, наскільки бурно це обговорювалося – ще більше переконує втому, що дане питання обов’язково має бути розглянутим і по ньому обов’язково має бути рішення. Так, дійсно, ми (депутати партії «Народний фронт») ініціювали розгляд цього питання. Зараз це питання трансформувалося у питання підтримки звернення Верховної Ради від 27 січня 2015 року, в якому Верховна Рада звертається до міжнародних організацій. Там йдеться про те, щоб визнати Росію – державою-агресором, а «ЛНР-ДНР» – терористичними організаціями.  Зараз мова йде про те, щоб Миколаївська обласна рада на сесії 16 квітня підтримала дане звернення.

Треба визнати, що більшість депутатів, більшість депутатського корпусу з розумінням ставляться до цього питання і, взагалі, його підтримують. Однак, нажаль, не всі. На деяких комісіях це досить бурхливо висловлюється, обговорюється і, навіть, приймаються рішення, щоб дане питання на сесію не виносити. Я вважаю, що це зовсім не правильно, тому що вже дуже багато обласних, міських, районних рад, в Миколаївській області, в інших областях – розглянули це питання та визначились. Як правило, вони визначаються у позитивному відношенні.

Чому це важливо? Чому деякі депутати кажуть, що якщо Верховна Рада прийняла, то ми тоді чого? Це велика політика… Насправді, це дуже важливо, тому що ми маємо визначитися. Ми, я маю на увазі, кожен житель України, кожен на своєму рівні, кожен в якісь своїй ніші. І ми – це депутати Миколаївської обласної ради.

Ми маємо визначитися: де ми себе бачимо?! В Україні, в Новоросії, чи ще десь?! Ми чекаємо «зелених ввічливих чоловічків», чи не чекаємо, не будемо зустрічати їх з хлібом та сіллю.

То – це своєрідний тест?

Так. Це тест для обласної влади, для обласних депутатів. Оскільки депутати – люди публічні, то рішення, тим більше такого роду, вони мають приймати виключно публічно. Я знаю, що в деяких радах питання розглядалося таємним голосуванням. Це в ніякому випадку неприпустимо! Зрештою, люди, виборці, які нас вибирали, обирали… Що правда 5 років тому, у зовсім інших умовах, настрої, тоді, були зовсім інші. Депутати не встигають за змінами в настрою у суспільстві. Тим не менш – ми повинні відповідати тим реаліям, які зараз є. Це певний тест і виборці мають знати позицію кожного депутата по тому, чи по іншому питанню. Тим більше – по такому важливому. Ми повинні всі разом направити суспільству сигнал: де ми, що ми і яким повітрям ми дихаємо.

Через це я гадаю, що деяким депутатам не хочеться взагалі розглядати це питання. Підкреслю, більшість з розумінням ставиться до розгляду цього питання. Я вважаю, що це питання ми обов’язково розглянемо, приймемо рішення. Я вважаю, що у депутатів вистачить мудрості, щоб прийняте правильне рішення.

На чому ґрунтується думка Ваших опонентів?

Деякі відверто не бажають це підтримувати, хоч їх і не багато, але такі є. Деякі депутати говорять, що не треба загострювати і не без того непросту політичну ситуацію. Не вийде! Це не те питання, яке можна не розглядати. Суспільство вимагає відповіді. Миколаївці, жителі Миколаївщини хочуть знати, що з цього приводу думають депутати. Відносно цього питання, сховати голову у пісок як страус, не вийде.

У Вас є інформація: скільки районів розглянуло це питання і в якій бік. Скільки прийняли це звернення?

На скільки мені відомо, абсолютна більшість міст та районів вже розглянули це питання і негативними є, поки що, дві райради і одна міськрада. Це Березанка, Снігурівка та місто Очаків. Решта, а це майже всі, прийняли позитивне рішення, в тому числі, Миколаївська міська рада.

Можливо люди побоюються висловлювати свою точку зору?

Я не розумію, чого можна зараз боятися. Все ж ті часи, коли людей з Майдану викрадали, а потім находили трупи, все ж пройшли. Слава богу, у нас в Миколаєві бойові дії не йдуть. В нас вільно можна висловлювати свою думку. Мені здається, що зі свободою слова в нас все гаразд.

На вашу точку зору це питання має моральний аспект?

Так, безумовно. Це і політичний аспект, і моральний, в першу чергу, для кожного депутата. На мій погляд, саботувати сесію, не прийти – це, фактично, сказати «ні». Ну, якщо, тільки, не якась особливо поважна причина.

Чи є у Вас якесь звернення до Ваших колег – депутатів?

Я можу тільки сказати: шановні колеги, шановні депутати! На мій погляд боятися німа чого. Приходьте не сесію. Питання потрібно розглядати. Треба визначатися і я всім бажаю мудрості, щоб визначитися правильно.

Я Вам дякую за Вашу точку зору! На все добре!